Бессарабський ринок у центрі Києва почав втрачати орендарів невдовзі після масштабного оновлення, у яке вклали близько $3,5 млн. Через декілька місяців із гастрономічного простору пішла частина закладів, а приблизно за пів року ринок залишила третина продавців.
Про проблеми оновленої Бессарабки розповіли архітектори Дмитро Васильєв і Павло Пекер, а також дослідник Києва Єгор Кравець. Керівниця проєкту реновації Наталія Джулай також повідомила про вихід із нього.
Чому фудхол на Бессарабському ринку не став популярним
Після оновлення один із найстаріших критих ринків Києва планували перетворити на сучасний гастрономічний простір. Тут мали проводити фестивалі, ярмарки, культурні заходи та інші події.
Однак новий формат не зміг залучити очікувану кількість відвідувачів. Серед можливих причин називають складну ситуацію з туризмом і розважальною сферою під час повномасштабної війни.
За словами Єгора Кравця, якби подібний простір відкрили у 2019 році, він міг би мати значно більше відвідувачів навіть за наявності недоліків.
Конкуренція з ресторанами в центрі Києва
Ще однією проблемою стала відсутність принципово нової пропозиції. Формат гастрономічного простору вже успішно реалізував Kyiv Food Market біля станції метро «Арсенальна», де на момент відкриття бракувало закладів громадського харчування.
Навколо Бессарабського ринку ситуація інша. У цій частині центру Києва працює велика кількість ресторанів, кафе, барів і кондитерських. Через це новому фудхолу довелося конкурувати не лише із сусідніми закладами, а й між власними резидентами.
Незручний доступ, протяги та задуха
Бессарабський ринок фактично розташований на транспортному острові та відокремлений від основних пішохідних маршрутів. Щоб потрапити всередину, відвідувачам доводиться обходити будівлю вузькими тротуарами. Дістатися сюди автомобілем також складно через дефіцит паркомісць у центрі столиці.
Запитання виникли й до комфорту всередині історичної споруди. Взимку відвідувачі скаржилися на сильні протяги, а влітку — на задуху.
Водночас ціни у закладах наближалися до преміального рівня, хоча їхня пропозиція мало відрізнялася від меню інших кафе та ресторанів поблизу.
Що не спрацювало в концепції Бессарабського ринку
Серед недоліків оновленого простору також називають недостатній зв’язок дизайну з історичною архітектурою будівлі та не надто оригінальний добір резидентів.
До реновації одним із популярних місць на Бессарабці була крафтова броварня «Ципа», яка мала власну аудиторію та помірні ціни. Після оновлення її замінив дорожчий бар, однак новий формат не зміг стати настільки ж популярним.
Водночас частина причин не залежала безпосередньо від команди проєкту. На відвідуваність вплинули війна, скорочення туристичного потоку та загальна ситуація у сфері розваг.
Бессарабський ринок залишається пам’яткою архітектури й одним із символів центру Києва. Ситуація з реновацією показала, що оновлення історичних міських просторів потребує не лише значних інвестицій, а й концепції, яка враховує розташування, потреби містян і конкуренцію навколо.
