У Києві будинок-музей письменника Михайла Булгакова можуть вилучити з Державного реєстру нерухомої культурної спадщини національного значення.
Про це розповів в етері телемарафону “Єдині новини” виконувач обов’язків Міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
“Він занесений до реєстру саме як місце, де проживав письменник Булгаков. Але він очевидно має там (в реєстрі – ред.) залишитися, як приклад історичної архітектури Києва кінця ХІХ сторіччя. І без сумніву, ми будемо розглядати виключення цього обʼєкту з реєстру національних памʼяток з можливим його перенесенням до реєстру місцевого”, – прокоментував Карандєєв.
Карандєєв зазначив, що Кабінет міністрів вже виніс рішення про зміну статусу 13 національним пам’яткам. Ще 14 об’єктів, серед яких і Музей Булгакова, перебувають на вивченні експертів, пізніше стосовно них також ухвалять рішення: або виключать з державного реєстру пам’яток, або змінять їхній статус.
“Деякі памʼятки національного значення, які мають не тільки ідеологічне забарвлення й наративи, а справді є памʼятками мистецтва та історії, можуть змінити свій статус з національного на місцевий і бути переорієнтованими в інший формат свого використання“, – розповів міністр.
Боротьба з імперським і радянським минулим
Ростислав Карандєєв розповів, що під дію закону про засудження російського імперського та радянських режимів підпадають 27 об’єктів національного значення. Пам’яток місцевого значення налічується значно більше – понад 2 тисячі.
Рішення про вилучення з реєстру місцевого значення ухвалили для 250 об’єктів. Поступово ці дії проводять і з іншими пам’ятками, залучаючи органи охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій.
 |
| Пам’ятна дошка на фасаді “Музею Булгакова”. Фото: Pozdniakov Vadym/Facebook |
Після того, як з пам’ятника знімають статус, місцева влада сама розпоряджається, як використати об’єкт: демонтувати, перенести, утилізувати або знайти інший спосіб використання. Але не порушуючи законодавство про охорону пам’яток.
“Це має бути спеціальне місце, де б залишалися твори, які використовувалися ідеологічно ворожою пропагандою. З часом вони можуть бути переосмислені та виконувати функцію ілюстрацію того, якою була не тільки ідеологія, а й мистецькі течії, архітектура і скульптура в період радянської доби”, – додав Карандєєв.
