Село Германівка розташоване на південному заході Обухівського району. Із 1944 по 1987 рр. називалося Красне-2. Центр сільської ради. Кількість населення – понад 1,5 тис. осіб.
Походження назви села достеменно невідоме. Фахівці мають кілька версій, одна з яких каже, що назва походить від придорожніх стовпів, які греки називали гермами. Перші згадки про поселення Германич (Герменич) датуються ще кінцем 10 століття, хоча в той самий час зустрічається назва форпосту на річці Красній, із специфічною назвою Красн. Це нібито був один і той самий населений пункт. Офіційно засвідчена назва Германич у історичних документах („Повість минулих літ”) під 1093 роком. Згадка пов’язана із руйнацією поселення половецьким ханом Боняком.
В 17 столітті Германівка була містечком. У 1659 році тут відбулася доленосна для України подія – чорна рада, на якій було скинуто із гетьманства Івана Виговського і обрано новим-старим гетьманом Юрія Хмельницького. З цієї події почався трагічний період в історії України, який отримав назву „Руїна”.
Містечком Германівка була до кінця 19 століття. Це був центр волості. В містечку процвітала торгівля – за рік тут відбувалося до 13 ярмарків. З того часу в Германівці збереглися кілька пам’яток архітектури. Найстарішою серед них є споруда двокласного училища, збудована за проектом архітектора Ніколаєва у 1883 році. Нині у будівлі розміщена районна гімназія. Той же Ніколаєв розробив проект для богадільні. Її збудували на кошти поміщиків Севрюків із сусіднього села Сутани у 1908 р. для «одиноких престарелых дев благородного происхождения». Нині в цьому приміщенні діє загальноосвітня школа.
Із 1902 року збереглася будівля магазину. Нині у ній діє картинна галерея. А ще у селі є Музей козаччини, розташований у будинку мануфактурної лавки, зведеної у 1904 році.
Германівка лежить у мальовничій долині річки.
