Боротьба за створення Національного природного парку «Голосіївський» розпочалася ще у 1988 році завдяки ініціативі Михайла Михалка, засновника Спілки «Порятунок Голосієва». Спочатку планувалося, що парк охоплюватиме не лише територію Києва, але й області, з площею 65 000 га, простягнеться аж до села Витачів. До його складу також мали увійти Трахтемирівський півострів і Канівський природний заповідник, створюючи своєрідне намисто заповідних об’єктів вздовж течії Дніпра.
Процес погодження створення парку був непростим і тривав роками. Лише 9 березня 2006 року Київська міська рада ухвалила рішення про його створення на землях Києва, і 27 серпня 2007 року указом Президента України Віктора Ющенка парк офіційно був заснований. Сьогодні його загальна площа становить 4525,52 га, з яких 1879,43 га передані в постійне користування.
Голосіївський парк розташований у центральній та південній частинах Києва і є важливим природоохоронним об’єктом. На його території знаходяться кілька знакових установ і природних об’єктів, включаючи Національний університет біоресурсів і природокористування України, Голосіївську пустинь, Клінічну лікарню «Феофанія», Національний музей народної архітектури та побуту України.
Центральна частина парку характеризується багатими широколистяними лісами, серед яких Голосіївський ліс і урочища Теремки та Бичок. Південна частина парку переважно вкрита сосновими лісами на піщаній терасі Дніпра, яку перетинає річка Сіверка. Голосіївський ліс відомий своїми старими дубами, деякі з яких мають вік понад 200 років, а місцями навіть понад 300.
Основну частину парку займають ліси (4232,8 га), болота (66,2 га) і водойми (45,9 га). Завдяки розташуванню в межах Київського плато та рекреаційному значенню, Голосіївський парк є унікальним природним середовищем, яке має велике значення для збереження природних ландшафтів Києва і його околиць.
