Тетяна Фесенко загинула від російського снаряда, який поцілив в окоп, де поруч з військовою був її чоловік.
Люди миру, які змушені були піти на війну. Більшість тих, хто сьогодні відстоює Україну на фронті, що простягнувся на понад три тисячі кілометрів, були людьми мирних професій.
Щоправда, з 2014 року мирне життя було з суттєвою «поправкою» — на Донбас. Там тримали лінію оборони ЗСУ, там гартувалась сучасна українська армія, звідти приходили чоловіки та жінки з воєнним досвідом.
Володимир Фесенко познайомився з майбутньою дружиною, Тетяною, у 2014 році. А потім чоловік пішов у АТО. А за рік, у 2015 пара одружилась. Днями Володимир у соцмережах виклав неймовірне романтичне фото — він разом з дружиною, яка у весільному вбранні. Пара біля озера.
У 2019 році молода родина, у якій вже росла донечка, перебралась до столиці. Тетяна знайшла себе у виготовленні меблів, їй дуже подобалась ця робота. Вона несла затишок людям. Кажуть, що Володимир знав, якщо буде війна, дружина піде з ним на фронт. Вона про це говорила.
І так, 24 лютого 2022 року до людей миру прийшла війна.
Володимир з Тетяною відправили свою дитину з близькою їм людиною за кордон. Вони діяли свідомо і зважено, бо готувались йти на фронт. Тож підготували нотаріальну довіреність на випадок того, якщо обидвоє загинуть, щоб ця близька людина могла законно удочерити їх 8-річну дочку.
Подружжя служило у розвідці. Про Тетяну, яка мала позивний «Мурка», кажуть, що вона відмінно володіла кулеметом, автоматом, снайперською гвинтівкою. Їй було лише 30 років. З Володимиром вони були разом під час звільнення Харківщини і пережили пекельні бої.
Але 5 березня під Бахмутом, в окоп, де були Фесенки прилетів російський снаряд. Він вбив «Мурку». А її чоловік отримав контузію. Втім він ніс кохану до місця евакуації ще два з половиною кілометри.
«Я втратив свою красуню, найкращу у світі дружину та матір нашої доньки. Вона стала ангелом, який буде дивитися на мене та нашу доньку, та завжди буде поруч у наших сердечках. Я обов’язково зустрінусь з тобою, моя кохана Мурочка», — написав у соцмережі Володимир.
Юлія Кухова, добра знайома та волонтерка, яка знала Тетяну Фесенко й переписувалась з нею до останнього, зізналась під час прощання, яке відбулось у Гостомелі:
«Ця чорна туга на серці, а в душі порожнеча. Хоч ти вовком вий, але не повернеш.Спочивай, наша лебідонька, наш янгол, наша „Мурочка“, наша лялечка така красива…..наша дівчинка. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ».
Джерело: https://vechirniy.kyiv.ua/news/79860/