Проєкт об’єднав твори військових та цивільних митців.
«Зліпок часу» є метафоричним портретом сьогодення крізь досвід військових, цивільних та спостерігачів, про це пише Вечірній Київ.
«Цей проєкт про ті почуття, які нас примушує відчувати війна, про індивідуальну вразливість та колективну силу, боротьбу за життя, ідею та водночас насмішку над смертю, козацький герц, здатність творити мистецтво з усього», — зазначила «Вечірньому Києву» ініціаторка та кураторка виставки Лідія Гужва.
Вперше цей проєкт представили торік в Музеї сучасної російсько-української війни в Дніпрі. У столиці експозиція розмістилася в залі галереї «Лавра», що має для ініціаторки особливе значення.
«Поки монтувала виставку, щодня бачила золоті хрести і бані Києво-Печерської лаври. Мій прадід, Ян Карлович Шульц, працював в Лаврі позолотником, — згадує Лідія. — Він піклувався, щоб люди, які довго йшли сюди на прощу, відчули зачудування чимось великим. Минуло 100 років, і я тут створюю свій проєкт. У нас зараз більше виражальних засобів, ніж сусальне золото, але прагнемо дати те ж саме — відчутття дотичності до чогось більшого.
Ідея зробити власний проєкт виникла на іншій виставці, де було дуже багато цікавих робіт. Зрозуміла, що хочу створити простір, в якому кожна художня робота буде направляти увагу глядача до заданого сенсу. Де окремий твір буден наче літерою, які разом складають слово».
В експозиції привертає увагу серія картин колишнього в’язня терористів, донецького художника Сергія Захарова «Календар українських Венер війни». Зображення жінок без рук, що проєктується на стіни, переосмислюють взірець античної краси.
«У серії йде пряма аналогія зі статуєю Венери Мілоської. Коли ми дивимося на неї, милуємося її красою, попри те, що у неї відірвані кінцівки, — пояснює автор Сергій Захаров. — Кожен місяць в мене — це місяць нашої боротьби, витримки, протистояння. І взірець того, що ми живемо. Адже жінка є символом життя. Як у героїнь моїх творів відсутні кінцівки, так і в України обрубані території. Але країна тримається, бореться, вона прекрасна та жива».
Також на виставці проходять кінопокази. Щодня показують новели проєкту «Культура vs війна, що ініційовано Асоціацією «Дивись українське» задля фіксації та донесення правди про війну рф проти України через історії боротьби знаних митців. Героями короткометражних фільмів-новел проєкту стали: Сергій Михальчук (кінооператор, військовослужбовець ЗСУ), Ахтем Сеітаблаєв (режисер, актор, військовослужбовець ЗСУ), Сергій Жадан (письменник, музикант, волонтер), Тарас Компаніченко (кобзар, військовослужбовець ЗСУ, гурт «Антитіла»), (музиканти, парамедики ЗСУ), Влада та Костянтин Ліберови (військові фотографи-документалісти).
Також відвідувачі побачать фільми виробництва студії Lidi Ya Films, створені Лідією Гужвою, — це трилогія «93: Бій за Україну», фільм про роль 91-го полку в обороні Охтирки від російських загарбників у 2022 році «91: Доброго ранку, ми з Охтирки», короткометражні фільми, що розповідають про досвід війни «Будні Танкістів» та «Мереживо».
За розкладом окремих кінопоказів та подій можна стежити на сторінці проєкту.
Коли: до 30 січня, вт-сб з 12:00 до 18:00
Де: галерея «Лавра», вул. Лаврська, 1
Вхід вільний
